Казалось бы, такая ерунда поет А. Поздин
Инок59
http://files.mail.ru/2AGORE
Казалось бы, такая ерунда,
В запале ссоры сказанное слово.
Но вот уже слеза упасть готова,
Пунктиром меж словом нет и да.
Подумаешь,- какая ерунда.
Казалось бы, ну что произойдёт,
Словесная дуэль любви не тронет.
Но от чего в груди так сердце стонет,
Душа никак покоя не найдёт.
Подумаешь, - ну что произойдёт.
Казалось бы, мы не разрушим храм,
И чувства воцарятся, как и прежде.
И вот уже мы миримся в надежде,
Но отчего досады ноет шрам.
Подумаешь,- мы ж не разрушим храм.
Казалось бы, любовь нам всё простит,
Но чёрной тенью пролегла обида.
И пусть не подаёшь ты внешне вида,
Но сердце, отчего- то вновь грустит.
Подумаешь,- любовь нам всё простит.
Казалось бы, такая ерунда,
В запале ссоры сказанное слово.
Но вот уже слеза упасть готова,
Пунктиром меж словом нет и да.
Подумаешь,- какая ерунда.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Олег, вам надо лопату в руки и троншеи рыть. Может тогда собственное осмысление придеть.
Марк
2010-10-17 14:44:35
А вам метлу надо, Евгений, - полетать, у вас получится легко, только этого аксессуара не хватает.
Сорокин Олег
2010-10-17 14:50:51
всегда найдётся злобствующий субъект...но ведь Господь велит прощать, ибо не ведают что творят...
Евгений
2010-10-17 17:15:56
А я с метлой, пока не летаю, просто мету и на большее не претендую.
Марк
2010-10-17 17:31:38
много пыли от вас, Евгений, толку мало.
Евгений
2010-10-17 19:58:43
Прости Марк, что разочаровал.
Максим
2010-10-18 07:41:04
МАРК, а Вы чего на людей бросаетесь. Здесь каждый может оставить своё мнение.
Марк
2010-10-18 17:45:45
Во-первых, я ни на кого не бросался, скорей Евгений набросился на автора.
Во-вторых, высказывайте свое мнение толлерантно, а не "пылите" здесь.
А в третьих, я и сам его высказал, по поводу комментариев Евгения. Или этого делать нельзя?
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.